Круглий стіл на базі ДУ«Центр пробації»

На базі філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області відбувся круглий стіл, в якому взяли участь персонал кафедри формування та розвитку професійних компетентностей персоналу ДКВС Інституту професійного розвитку Пенітенціарної академії України, працівники Чернігівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, а також здобувачі вищої освіти 147 навчальної групи ПАУ. Учасники заходу обговорили актуальні питання, пов’язані з участю уповноваженого органу з питань пробації в підготовці проєкту висновку щодо ступеня виправлення засудженого, стосовно якого може бути застосовано зміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк відповідно до ст. 82 Кримінального кодексу України.

Формат проведення заходу сприяв дискусійному обговоренню теми, що допомогло учасникам круглого столу поглибити розуміння необхідності участі пробації у визначенні виправлення засуджених до довічного позбавлення волі для подальшої можливості пом’якшити цей вид покарання.

Уповноважені органи з питань пробації у своєму арсеналі мають національні стандартизовані інструменти для визначення ступеня виправлення засуджених, які вже тривалий час застосовуються під час проведення соціально-виховної роботи, – це оцінка ризиків скоєння повторного кримінального правопорушення та індивідуальний план роботи із засудженим. Саме ці інструменти та методики їх застосування були адаптовані до використання у специфічних умовах відбування покарань особами, засудженими до обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, які допомагають визначити ступінь виправлення та подальшої роботи із засудженими.

Після висловлених думок і міркувань учасники круглого столу дійшли висновку, що у разі встановлення позитивного висновку щодо ступеня виправлення засудженого до позбавлення волі та особливо до довічного позбавлення волі однозначно має бути застосовано «пом’якшення» невідбутого строку покарання за умов обов’язкового доведення засудженим свого виправлення.