День пам’яті жертв Голодоморів

Кожної останньої суботи листопада Україна відзначає трагічну дату – День пам’яті жертв голодоморів. Цього року виповнюється 85-та річниця Голодомору 1932–1933 років в Україні. Голодна смерть у мирний період забрала життя майже десяти мільйонів безневинно убієнних дорослих і дітей.

23 листопада курсанти та співробітники Академії відвідали Державний архів Чернігівської області, де було розпочато експонування фотодокументальної виставки«Палає пам’яті свіча», яка присвячена 85-м роковинам Голодомору 1932–1933 років.

На виставкових стендах презентовано більше 50-ти документів, датовані 1932–1933 роками, це: постанови, розпорядження, доповідні записки, інформації, листи, звернення селян. Особливість цьогорічної виставки – презентація друкованих першоджерел, газет та книг, на сторінках яких розміщено: спогади свідків Голодомору, статистичні дані, карти, світлини, інформації щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору сьогодні тощо.

головнаТакож у переддень, наукова бібліотека Академії ДПтС представила історико-документальну виставку, присвячену Дню пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років – геноциду Українського народу, голодоморів 1921–1922 років та 1946–1947 років в Україні.

Всі охочі можуть ознайомитися з трагічними подіями України і, зокрема, Чернігівщини, перегорнувши сторінки книги скорботи, яка представлена в 5-ти томах, та інших матеріалах.

24 листопада у День пам’яті жертв голодоморів курсанти та студенти АкадеміїДПтС взяли участь у  меморіальному заході біля П’ятницької церкви.

Заупокійну літію за жертвами голодомору відправив керуючий Чернігівською єпархію Української Православної Церкви Київського Патріархату Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій.

Рівно о 16-тій годині учасники меморіального заходу схилили голови у жалобі та хвилиною мовчання вшанували пам’ять співвітчизників, які загинули голодною смертю, заради миру та злагоди у соборній незалежній Україні. Серед мільйонів вогників, що запалахкотіли в усіх куточках нашої держави, були і курсантів та студентів Академії, – як свідчення нетлінної національної пам’яті та людського болю і скорботи.